Закон Бекхема: особливий режим для працівників, що переїхали

У чому він полягає

Стаття 93 Закону 35/2006 встановлює особливий податковий режим для тих, хто стає податковим резидентом Іспанії внаслідок переїзду на іспанську територію. Той, хто відповідає вимогам, може обрати оподаткування за правилами податку на доходи нерезидентів для доходів, отриманих без постійного представництва, зберігаючи статус платника податку на доходи.

Режим діє в податковому періоді, коли відбулася зміна резидентства, і в пʼяти наступних періодах.

Кому він має сенс

Тому, хто приїжджає до Іспанії з високими доходами з іспанських джерел і значним майном чи доходами за кордоном. Логіка в тому, що іноземні доходи лишаються поза загальним податком на доходи, а іспанські оподатковуються за правилами нерезидента.

Це не автоматична вигода. За помірних доходів або коли майже весь дохід в Іспанії, загальний режим може вийти так само чи краще. Порівнювати треба на конкретних цифрах до вибору, бо вибір має наслідки на шість років.

Як його обирають

Через спеціальне повідомлення до податкової, за передбаченою формою, у строк, який норма відводить від початку діяльності або постановки на облік у соціальному страхуванні. Річна декларація в тих, хто на режимі, теж не звичайна: вона має свою форму.

Строк це критична частина. Він короткий і не відновлюється: той, хто дізнався про режим пізно, вже не може скористатися ним за цей рік. Тому перевіряти його варто в перші тижні після переїзду, а не коли починається кампанія з декларації.

Що перевірити, перш ніж вирішувати

• Що ви не були податковим резидентом Іспанії в попередні періоди, яких вимагає норма.
• Що переїзд повʼязаний з однією з причин, передбачених статтею 93.
• Як ваш дохід ділиться між іспанськими та іноземними джерелами.
• Чи є угода про уникнення подвійного оподаткування з вашою країною і що вона каже про ваші види доходу.
• Вашу майнову ситуацію: режим зачіпає не лише податок на доходи.

Редакція статті 93 змінювалася кілька разів, тому працювати треба зі зведеним текстом, а не зі старими переказами. А після рішення практична частина зводиться до строків: див. запис до податкової.

Хто може скористатися: пʼять входів

Стаття 93.1.b) перелічує обставини, що обґрунтовують переїзд, і після реформи 2023 року їх пʼять:

• Трудовий договір із роботодавцем в Іспанії, звичайний, спеціальний чи статутний, крім особливих трудових відносин професійних спортсменів.
• Переїзд за розпорядженням роботодавця, з листом про відрядження.
• Віддалена робота виключно телематичними засобами, без розпорядження роботодавця. Закон прямо згадує власників візи міжнародної віддаленої роботи.
• Директор організації. Якщо організація холдингова, частка директора не має робити її повʼязаною.
• Підприємницька діяльність, визнана такою за процедурою статті 70 Закону 14/2013, або висококваліфікований фахівець, який надає послуги стартапам чи веде дослідження і розробки, якщо ця винагорода становить понад 40 % усіх його доходів від підприємницької, професійної та трудової діяльності.

Вимога щодо часу, яка змінилася і яку багато хто досі цитує хибно: не бути резидентом Іспанії впродовж пʼяти попередніх податкових періодів. Раніше їх було десять.

Скільки він триває і як його запитують

Він діє в податковому періоді зміни резидентства та пʼяти наступних, тобто загалом шість років. Продовжити його не можна.

Вибір явно заявляють у податковій у строк і за формою, які вона встановлює, рахуючи від постановки на облік у соціальному страхуванні або від документів, що підтверджують переїзд. Поза цим строком режиму немає, а різниця між 24 % і загальною шкалою за шість років це на практиці найбільша сума, яку втрачають через дату.

Тому, коли ми ведемо заяву на міжнародну віддалену роботу, податкове планування робиться паралельно з міграційним, а не після отримання дозволу.